Львівська школа мистецтв
КОРОТКИЙ ОПИС
Простір, в якому ми зростаємо, формує світогляд, ставлення до світу, диктує манеру поведінки, інакше кажучи - виховує нас, а особливо дитину.
Сучасна мистецька школа, на нашу думку, перш за все повинна в собі містити 2 функції – мистецьку (створення креативного простору) та навчальну (толерантне ставлення до середовища, як природнього, так і антропогенного), при цьому враховуючи наявний контекст.
Контекст (фактори):
- історичний –сформований характер навколишнього середовища (дрібномасштабна забудова)
- природній – ландшафт (значний перепад рельєфу) а також запущеність ділянки, самосів, що створює ілюзію зеленого простору довкола.
Проєкт – спроба поєднання існуючих контекстів ділянки та значного об’єму споруди.
Техніко-економічні показники:
Площа ділянки – 1,0755 га;
Площа забудови – 3050 м2;
Загальна площа – 9631,27 м2;
Глядацький зал - 440м2; Кількість місць – 252
Паркінг – 1610 м2; Кількість машиномісць – 46
ТЕХНІЧНІ ДАНІ
Назва обєкту: Львівська школа мистецтв
Категорія: Конкурсний проєкт
Розташування: м.Львів, Україна
Рік: 2020
Розмір: 1,0755 га
Замовник: Львівська міська рада
Команда: Наталя Зінчук, Засадній Марія, Христина Кухарська, Андрій Штендера, Наталя Мичка, Ростислав Тшук, Наталя Машевська
Парцеляція будівлі та середовища
Клаптиковий патерн історичної парцеляції диктує формоутворюючий масштаб на противагу великому об’єму виділеної ділянки
Інтегрування в навколишнє середовище
Перетікання поверхні рельєфу в площини поверхів забезпечує безперервний зв’язок середовища з будівлею, обриси даху якої імітують існуючий рельєф, створюючи ідейну нерозривність із наявним контекстом ділянки;
Використання натуральних матеріалів в оздобленні підкреслює ідею «розчинення» архітектури школи із природою;
Максимальне пронизання зеленими насадженнями закладене поруч із ідеєю безсистемного, випадкового наявного висіву зелених насаджень.
Формування багатофункційного простору у будь-якому місці будівлі.
Основне завдання багатофункційних просторів даної будівлі це демонстрація міждислциплінарного зв’язку і можливості визначення себе як частини творчого. Гнучкі комунікативні простори можуть залежно від конкретного задуму по-різному бути протрактовані дітьми та викладачами – як транзит, як галерея, як клас, місце для пленеру, відпочинку тощо.
Взаємодія об’єкту з природнім світлом.
Утворення вертикальних світлових колодязів для максимального використання природнього освітлення;
Утворення наскрізних візуальних осей з навколишнім середовищем в основних комунікаційних вузлах (холи, вхідні групи);
Використання сонячного світла через регульовані прорізи для різноманітних сценаріїв на сцені (для освітлення сцени, залу, світлових інсталяцій тощо).
Фасад по вул.Ніжинській
Фасад по вул.Рєпіна
Візуальне функційне зонування прилеглої території з наслідуванням характеру парцель шляхом різного мощення та різнотрав’я, що передається від будівлі до мощення;
Використання рельєфу для максимального інтегрування навчальних аудиторій в природнє середовище;
Створення гнучкого середовища для різноманітного використання, - як під численні функції школи так і для потреб мешканців району. Передбачені місця для гостьового паркування, місця для збору дітей, сквер, амфітеатр, велодоріжка із можливістю заїзду та пішого заходу на загальну терасу.
При розробленні планувальної структури передбачалося розділення зон будівлі на два основних блоки – гучний (музика, кафе, театр, глядацький зал), та тихий (бібліотека, технічна творчість, образотворче мистецтво, класи теоретичних дисциплін), що поєднані між собою вже загаданими комунікативними та зеленими зонами. Забезпечена варіація спільних просторів від локальних коридорів-галерей, та загальних фоє, закінчуючи різного розміру терасами та галереями.
