церемоніальна Каплиця
КОРОТКИЙ ОПИС
Проєкт ритуальної каплиці розроблено як частину єдиного комплексу разом із Пасторським центром на території церкви св.Василія Великого та Блаженного Олексія. Одним із покликань Пасторського центру є об'єднувати громаду в повсякденному житті, каплиця ж місце ритуалу, яке присутнє в житті людини в її найважливіших моментах: народження, прийняття Таїнств першого причастя, одруження, прощання... Обидві будівлі сформовані як цілісна архітектурна композиція, що має на меті органічно інтегруватися в існуюче середовище, водночас пропонуючи сучасне переосмислення сакрального простору.
ТЕХНІЧНІ ДАНІ
Назва обєкту: Церемоніальна каплиця
Категорія: Пряме замовлення
Розташування: Львів, Львівська область, Україна
Рік: 2023
Статус: ескізний проєкт
Команда: Наталя Зінчук, Анна Дьякова, Ірина Качмарик, Любов Домбровська
ФОТО ДІЛЯНКИ
ФОРМОТВОРЕННЯ
Розташування Каплиці враховує існуючі транзитні маршрути крізь ділянку, і утворює композиційний зв’язок із храмовим роз’яттям, яке вже є на ділянці і має зберегти своє розташування. ЇЇ архітектурний образ ніби поєднує в собі водночас двосхилі форми існуючої церкви і плоскі дахи навколишньої житлової забудови, щоб разом із Пасторським центром, гармонійно вписатись до оточення.
ПЛАН 1-ГО ПОВЕРХУ
Внутрішній простір каплиці складається з двох об’ємів, з окремим входом кожен. Перший поверх - зала вінчань, напівцокольний поверх - зала прощання. Вхід до вінчальної зали розташований по центру осі, що веде людину до розп’яття назовні. Логічне закінчення цієї осі - це престол (вівтар). Простір сформований максимально світлим і прозорим, ніби запрошуючи оточення розділити радість урочистої події.
Ритуальна підземна частина має дві зали а також допоміжні приміщення, необхідні для церемонії. Вхід до неї, захований у рельєф, плавно спускається вниз, створюючи поступовий перехід до камерного простору прощання.
ПЛАН ПІДВАЛУ
РОЗРІЗ
Спуск до поховальних залів є символічною подорожжю від зовнішнього світу до простору тиші й особистого переживання втрати. Промені природного світла, що проникають згори, стають символом надії та Божої присутності, нагадуючи, що навіть у скорботі залишається світло. Стіни з пресованого ґрунту підсилюють цей образ, уособлюючи повернення до землі, пам'ять, природний цикл життя.